Фармакодинаміка
Соматропін – сильний метаболічний гормон, який відіграє важливу роль у метаболізмі ліпідів, вуглеводів та білків. Соматропін продукується у клітинах Escherichia coli шляхом технології рекомбінантної ДНК. У дітей з недостатністю ендогенного гормону росту соматропін прискорює лінійний ріст скелета та швидкість зростання. Як у дорослих, так і у дітей соматропін підтримує нормальну будову тіла завдяки підвищенню засвоєння азоту, прискоренню росту скелетних м'язів та мобілізації жиру в організмі. До соматропіну особливо чутлива вісцеральна жирова тканина. Крім стимуляції ліполізу, соматропін зменшує надходження тригліцеридів у жирові депо. Концентрації ІФР-1 (інсуліноподібного фактора росту, тип 1) та ІФРСБ-3 (ІФР-зв'язуючий білок, тип 3) у сироватці крові підвищуються під впливом соматропіну.
Генотропін дозування і режим застосування слід підбирати індивідуально. Ін'єкцію слід виконувати підшкірно та змінювати місце введення для попередження ліпоатрофії. Затримка зростання через недостатню секрецію гормону росту у дітей. Зазвичай доза 0,025-0,035 мг/кг маси тіла на добу або 0,7-1,0 мг/м2 поверхні тіла на добу. Існує досвід застосування навіть вищих доз. Якщо дефіцит гормону росту виник у дитячому віці та зберігається у підлітковому віці, слід продовжувати лікування до досягнення повного соматичного розвитку (тобто будови тіла, маси кісток). В якості контролю використовували одну з терапевтичних цілей протягом перехідного періоду: досягнення нормального піку маси кісток, що визначається як величина показника Т>1 (тобто стандартизований до середнього піку маси кісток дорослого, виміряного за допомогою рентгенівської абсорбціометрії, з урахуванням статі та етнічної приналежності пацієнта).
Замовити genotropin pfizer в интернет магазине по почте рекомендовано у магазині стероїдів steroidsshop-ua.
Побічні ефекти для пацієнтів із дефіцитом гормону росту характерний дефіцит позаклітинної рідини. Після початку лікування соматропін відбувається швидка компенсація цього дефіциту рідини. У пацієнтів часто виникають такі побічні реакції, пов'язані із затримкою рідини: периферичні набряки, набряк обличчя, скутість кінцівок, артралгія, міалгія та парестезія. Загалом ці побічні реакції слабко або помірно виражені, виникають протягом перших місяців лікування та зникають спонтанно або після зниження дози. Частота цих побічних ефектів залежить від дози препарату, віку пацієнта і, можливо, обернено пропорційна віку, в якому виникла недостатність гормону росту. Діти такі побічні ефекти виникають рідко.
